Заготовка віників. Правила та секрети правильної заготовки банних віників

АР Крим-Севастополь, Вінницька-Вінниця, Волинська-Луцьк, Дніпропетровська-Дніпропетровськ, Донецька-Донецьк, Житомирська-Житомир, Закарпатська-Ужгород Запорізька-Запоріжжя Івано-Франківська-Івано-Франківськ Київська-Київ, Кіровоградська-Кіровоград, Луганська-Луганськ, Львівська-Львів, Миколаївська-Миколаїв, Одеська-Одеса, Полтавська-Полтава Рівненська-Рівне, Сумська- Суми Тернопільська-Тернопіль, Харківська-Харків, Херсонська-Херсон, Хмельницька- Хмельницький, Черкаська-Черкаси, Чернівецька- Чернівеці, Чернігівська-Чернігів-Україна

Заготовка віників. Правила та секрети правильної заготовки банних віників.

Березові віники

По стародавньому звичаю віники заготовлюють на Троїцю , яка буває на 49- й день після Великодня. Вона звичайно припадає на початок- середину червня. Віники потрібно заготовлювати в сухий день. Тому, якщо на Трійцю стоїть дощова погода, роблять це на кілька днів пізніше. Ламають віники в першу половину дня, після сходу роси.

Спочатку вибираємо березу. Найкраще для цього підходить плакуча. Як правило, це високе дерево. Гілки ниспадають, як коси. Вони дуже гнучкі й неламкі. Хоча багато знавців радять вибирати молоді берізки, жодного разу не цвівші, уважаючи, що на них самий ніжний лист. І із цим важко не погодитися. Але треба ще подивитися на цей лист. Навіть спробувати язиком. Якщо верхня сторона шорстка, то шукайте іншу берізку. Зверху листочок повинен бути ніжним, бархатистим. А гілки гнучкі, тонкі, довгі й прямі. Тоді й вийде те, що треба.

Спочатку їх зв'язують нещільно, аби тільки вони не розсипалися. Вішають на жердини або розтягнуту мотузку під навіс, так, щоб не попадало пряме сонячне світло, там, де є гарний протяг. Через 6-7 днів, коли віники добре висохнуть, їх щільно зв'язують і щільно укладають на стелажі в сухому передбаннику, сараї або іншому сухому й добре провітрюванім приміщенні.

Найкраще , коли віники здобувають форму віяла, а не мітли. Для цього свіжі віники розкладають на підлозі й щодня перевертають. Коли вони підсохнули (але не висохнули), кладемо їх один на одного, час від часу перекладаючи. І вони поступово сплющуються, чого й було потрібно довести. Головне - не пересушити.

Дослідження показали, що саме при дотриманні всіх вікових традицій збору лікарських рослин (це стосується й березових віників) у матеріалі зберігаються в оптимальній кількості і якості активні лікувальні речовини. Спробуйте зв'яжіть віник зі свіжих гілок щільно - і в центрі його листи втратять забарвлення, стемніють, та й запаху в такого віника майже не буде, тому що листи "згорять". А користь від такого віника буде лише для підмітання підлоги в лазні, та й то погано, тому що сміттю буде більше, ніж чистоти.

Готові віники після сушіння повинні мати всі листи концентрованого матового зеленого кольору, а сам віник повинен пахнути бальзамічним березовим маслом. Запах цей різко підсилюється після розпарювання віника. Збір віників на початку літа повністю виправданий, тому що листи в берези вже стали більшими, але в них ще досить ефіромасляних залоз, яких багато не тільки в листах, але й на молодих пагонах берези. Більші молоді пагони дуже еластичні, тому таким віником приємно хльостати тіло в парній.

В'язати віник треба в такий спосіб. Спочатку очищають гілки від листів і сучків у тому місці, де буде ручка. Потім потрібне число гілок обмотують шпагатом, стискаючи гілки лівою рукою. Ще важливе правило. Коли в'яжете віники, те більш товсті гілки укладайте всередину, а навколо них - більш тонкі - вигином усередину. Віник вийде щільний - його вистачить на кілька лазень. І наостанку - не створюйте собі незручності. Коли в'яжете віник, залишайте рукоять достовірніше, щоб у руці вона трималася міцно й не вислизала. Зайві кінці видаляють.

Добре зберігати віники в стозі сіна. Можна заготовлені гілки зберігати взимку й у вигляді одного снопа, у міру потреби зв'язуючи їх у віник. В обох випадках листи зберігаються краще.

Дубові віники ріжуть у червні- серпні у вогкуватому, затемненому лісі. Сушіння й в'язання віника та ж, що й березового.