|
|
Будівництво фундаменту для зрубу-
|
Увага. Не заощаджуйте гроші на одному з найважливіших етапах будівельних робіт. Звертайтеся тільки до професіоналів.
Фундамент - опорна частина, яка передає всі навантаження на ґрунт. Правильно сконструйований і надійний фундамент стає запорукою довговічності будови. Помилки,зроблені на стадії проектування й спорудження фундаментів, приводить до осідань ґрунтів і, як наслідок, до стін, що перекосилися, або тріщинам у їхньому масиві. Саме тому це майже невидима частина приймає на себе 15-20% витрат на зведення будинку.
Для того, щоб правильно сконструювати фундамент, потрібно врахувати властивість ґрунтів, знати глибину їх промерзання в даному регіоні, розрахувати несучу здатність основи й тільки після цього приступати до реалізації ідеї будівництва.
Глибину закладення фундаментів визначають із урахуванням виду ґрунтів, величини їх сезонного промерзання розташування рівня ґрунтових вод, особливостей експлуатації й конструкції будинку.
Навантаження, що припадають на основу домівки, складаються з багатьох складових. Це вага конструктивних елементів, природні впливи, експлуатаційні навантаження.
Самими небезпечними силами, що діють на фундаменти малоповерхових будов, є сили морозного обдимання. У результаті дії цих сил у зимовий період фундаменти піднімаються нагору, а навесні знову опускаються на місце. Нерівномірність підйому й опускання будинку приводить до перекосу стін і утвору тріщин, "залікувати" які часом буває неможливо. Тому конструкція фундаменту повинна бути такий щоб виключити вертикальні переміщення конструкцій будинку в зимовий період. Грамотно спроектований фундамент дозволить створити конструкції з 15-20% запасом міцності що цілком достатньо для безпечної експлуатації будинку.
При будівництві дерев'яних будинків і бань найчастіше застосовуються стрічкові й стовпчасті фундаменти.
Стрічкові фундаменти являють собою монолітну конструкцію однакову, як правило, по ширині й висоті по всьому периметру будови висота фундаменту може бути різної тільки в тому випадку, якщо будинок стоїть на ухилі. Стрічкові фундаменти доцільно зводити для важких дерев'яних будов на слабких ґрунтах. Крім того зведення стрічкового фундаменту переважніше, якщо передбачається закладення його на невелику глибину. При встаткування будові підвалу або цокольного поверху необхідно зводити тільки стрічковий фундамент.
Незважаючи на просту технологію стрічкові фундаменти, масивні й більш трудомісткі, для них потрібне велика кількість матеріалів. Підошва їх розташовується звичайно на 20 см нижче глибини промерзання. Якщо ґрунт сухої або піщаний, підошву фундаменту можна закладати вище глибини промерзання, але не менше ніж на 50-70 см від рівня землі. Щоб заощадити матеріал до 50% дно траншеї можна заповнити піском. Незалежно від вологості такі фундаменти можна застосовувати в будь-яких ґрунтах. На дно траншеї засипають пісок шарами по 15-20 см, кожний шар поливають водою й ретельно трамбують. Потім укладають шар гравію або щебенів товщиною близько 10 см і заливають цементно-піщаним розчином, після нього - наступний шар і т.д. над поверхнею землі бетон укладають в опалубку до потрібної висоти й улаштовують гідроізоляцію. Щоб захистити фундамент від поверхневих вод і дощу потрібно зробити від мостку з ухилом від стін будинку, шириною не менш одного метра. Стовпчастий фундамент більш раціональний особливо для стін легкий конструкцій. Працезатрати й витрата матеріалів дешевше стрічкових в 1,5-2 рази, а при глибокім закладенні - в 3-5 раз. Особливо переваги їх очевидно при зведенні рубаних, брущатих і каркасних зрубів бань і будинків. Обмежене використання на слабонесучих ґрунтах при будівництві зрубів зі стінами з важких конструкцій. Для лазень улаштовувати цоколь немає необхідності краще застосовувати стовпчасті фундаменти.
Стовпи розташовують на відстань 1,5-2 метра друг від друга з бетону. Їх ставлять під кути лазні, місцях перетинання стін, полові лаги. Розмір бетонних стовпів 40x40 см, цегельних 50х50 см.
Як правило стовпчасті фундаменти являють собою систему вертикальних стовпів установлених по кутах будови. Для посилення конструкції стовпи встановлюють і під середньою частиною стін. Для посилення фундаменту між стовпами виконується горизонтальні сполучні елементи - ростверки. Такий тип фундаменту рекомендується на слабких, пучинистих ґрунтах і косогорах.
Цоколем називають верхню частину фундаменту виступаючу над рівнем вертикального планування. Цоколь повинен бути міцним, стійким до атмосферних впливів. Конструктивно цоколь практично не відрізняється від фундаменту, але його зовнішній вигляд повинен відповідати загальному архітектурному розв'язку будинку. Для цього зовнішню частину цоколя штукатурять, облицьовують природним або штучним каменем або плиткою, іноді затирають цементним розчином і красять. Верхня частина цоколя повинна бути строго горизонтальної.
Висота цоколя може бути різної залежно від рельєфу ділянки, але не повинна бути менш 40 см над рівнем планування.
|
|